ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

 «Величаємо Тебе  Життєдавче Христе  і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої».

Дванадесяте свято відзначається в пам’ять знайдення Чесного і Животворчого Древа Хреста Господнього рівноапостольною царицею Єленою (326 рік). Після довгих пошуків печеру Гробу Господнього знайшли і неподалік три хрести, один з яких і був животворчим. Остаточно довівши і переконавшись через прикладання, зцілився хворий, а також воскрес померлий, Цариця з радістю поклонилась, і це зробили всі хто був із нею. Коли зійшлося багато народу, щоб хоть подивитись, патріарх Єрусалимський Макарій, ставши на підвищеному місці і воздвигаючи Хрест, показував народу, а народ молився Господи, помилуй!

Після страждань Христа, Голгофський Хрест триста років лежав закопаним, але у серцях віруючих знамя, а на думку апостола Павла є величним прапором християнства, він є тим знаряддям яким ідуть до спасіння. Він є полем битви і перемога над усім тим, що є перешкодою на шляху до спасіння. Саме на хресті Син Божий Своїми стражданнями знищив рукопис наших гріхів (Кол.2,14), примирив земне з небесним, (Кол.1,20) переміг владу диявола і подолав саму смерть (Рим.6,4).

Православною церквою прийнято святкувати 27 вересня. В цей день ради спомину про страждання і смерть Господа прийнято дотримуватись сурового посту.

    «Спаси Господи, людей твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові  на супротивників подай і хрестом Твоїм охороняй нас – оселю  твою.»